23.V.2008

Дуже смішне кіно - 6

Після останньої гри я кілька разів переглядав форум. Особливо запамяталися дві репліки поважаних гравців – Михайла Різеля та Дмитра Стрільчука. Перший цілком логічно доводив, що ми не дибіли. Другий обіцяв чинити самосуд над авторами питань з Харкова у доволі нетрадиційний спосіб (Діма, воно того не вартує). Обох можна зрозуміти. Зрештою, як і усіх інших учасників гри, які висловлювали своє невдоволення якістю питань. Причому, така танденція спостерігається уже кілька років, але в останній грі, схоже, інтелектуальну каналізацію прорвало (без образ).

Комусь можна і порадіти. От “Гільйотина”, наприклад, у другому турі взяла всі 12 питань. Зізнаюся, у якусь мить подумав, що ми досягли неможливого, але згодом, після емоційного перевантаження, дійшов до висновку, що не так все є насправді. Просто, питання були занадто простими. А інші команди не взяли 12 лише тому, що не вірили. Не вірили, бо вони не належать до команди дитячого садочка. Вони є представниками найосвідченішої молоді Західної України. І такі питання, на їхню думку, та й на мою теж, є, у першу чергу, неповагою до них. Думаю, Володимира Жмурка тут звинувачувати не варто – не він складає питання. Претензії є до харківських авторів: Максима Євланова, Олександра Ліснянського та Дмитра Башука. Ой, мало не забув вписати у цей перелік Ольгу Неумивакіну. Питання про 2 пункти IQ – її творіння. Це натяк для нас, чи що? Бо з такими питаннями ми й справді почнемо деградувати. Про Вірастюка – ще одне із серії “Дуже спірне питання”.

До речі, тепер вона заручилася підтримкою Тетяни Лещенко. Це та розумниця, яка вигадали питання про “туди-сюди” (вулик, в смислі). І про їжачка на міській вулиці. Гей, дівки, ви там часом не блондинки? (без образ). А пану Ліснянському наполегливо рекомендую вичитувати свої питання і перевіряти їх на факти. Про профпридатність вже мовчу – не доходить до людей. “Снігова королева” у 1888 році – з його опери.

Взагалі, скільки вже можна? Таке враження, що наші харківські друзі пишуть для нас питання під дулом пістолета. Ну, як можна пояснити факт, що добрих 80% питань бралися на першій секунді? В інших випадках команда сперечалася – може бути відповідь “китайці” чи ні. Я сумніваюся, що Володимир Іванович переплутав конверти “Що? Де? Коли?” і “Брейн-ринг”. Це просто халатне ставлення до своєї роботи, маю на увазі авторів питань.

Що робити? В принципі, вихід є. Треба шукати питання з іншого міста. Очевидно, що харківські вже себе вичерпали і не є цікавими для нас. Ми вже розгадали напрям їхньої думки і стиль їхніх питань. Думаю, ніхто не буде заперечувати, що, мабуть, доведеться платити за питання більше. Я готовий. Як там казала Ровена Рейвенкло: “Розум безмежний – це скарб величезний”. Він дорожчий за гроші.

З повагою до усіх гравців ЛОЛІТУ. Що думають харківські, мені байдуже.
Ростик Ящишин
Спеціально для ЛОЛІТ-інфо

· Опублікував Moonlight жовтень 22 2008 12:46:32 · 0 Коментарів · 141606 Переглядів ·